Євгеній народився і жив у селі Країв Рівненської області. Закінчив Острозьке вище професійне училище №28. У житті обрав фах будівельника. Дуже любив свою роботу, до якої мав хист. У 2002-2009 роках працював у ремонтно-будівельному цеху на підприємстві «Рівне Азот». У подальшому розвивався у будівельній сфері як в Україні, так і за кордоном. З простих речей міг зробити та побудувати «витвір мистецтва», зазначають рідні. Брав участь в АТО на Донбасі, у 2015-му боронив Дебальцеве.
Під час повномасштабної війни Євгеній знову став на захист рідної країни від окупантів у лавах ЗСУ. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Обіймав посаду старшого механіка.
«Мій брат був хорошою людиною. Життєрадісний, позитивний, ввічливий, пунктуальний. Був надійною опорою та підтримкою для рідних. Пишався тим, що він українець. І захищав Україну до останнього подиху», – розповіла сестра Наталія Поліщук.
«Добрий, щирий, справедливий, відданий громадянин своєї держави», – зазначила дружина двоюрідного брата загиблого Богдана Загородня.
Поховали воїна у рідному селі.
У Євгенія залишилися мама, сестра, брат, рідні та друзі.
