Сергій народився 17 липня 1994 року в Івано-Франківську. В дитинстві почав грати в футбол і вже ніколи не полишав це захоплення. Опанував спеціальність «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології», закінчивши бакалаврат Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу. У цивільному житті працював звукорежисером обласної державної телерадіокомпанії «Карпати» (нині «Суспільне Карпати»). Сергій був дуже професійним, за що його цінували на роботі. Любив читати книги, особливо фантастику та філософські, цікавився музикою та поезією.
Під час повномасштабної війни чоловік став на захист Батьківщини, долучившись до ЗСУ. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс» на посаді стрільця.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою міського голови «За честь і звитягу», також йому надали статус Почесного громадянина міста Івано-Франківськ. Як медійника Сергія нагородили професійною відзнакою – кришталевою стелою за «За відданість професії».
«Син пішов захищати батьківщину добровольцем. Сказав: «Іду, щоб вам було безпечніше». Він був дуже доброю, люблячою, світлою людиною. Завжди прагнув допомогти всім, кому міг, хто до нього звертався. Мав загострене відчуття справедливості, намагався захистити слабших. Сергій був творчою, талановитою особистістю. Його мало цікавили матеріальні вигоди, лише, як життєва необхідність. Натомість вважав важливішими питання духовного розвитку, наприклад, життєвої місії людини, поваги, взаєморозуміння, цінності особистості та людського життя. Мріяв про власний канал в медіапросторі, на жаль, проєкт не реалізував через війну», – розповіла мати воїна Галина Анатоліївна.
Поховали Сергія в селі Чукалівка на Івано-Франківщині.
У нього залишились батьки, старша сестра та племінники.
