Володимир був уродженцем міста Херсон. Мав незакінчену вищу освіту. Працював у різних сферах, часто змінював роботу. Певний час заробляв за кордоном, але повернувся додому. Понад усе обожнював свого сина, з яким намагався проводити вільний час. Завдяки легкому характеру та позитивним рисам мав багато друзів. Мав активну громадянську позицію та дуже любив Україну. У 2015-2016 роках воював в АТО на Донбасі.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік виїхав з окупованого Херсона та вирушив до військкомату. Приєднався до лав 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Обіймав посаду механіка-водія самохідного артилерійського взводу. Брав участь у боях за Миколаївщину, Херсонщину та Донеччину.
«Був дуже хорошою, позитивною, щирою людиною. Був веселим, завжди посміхався. Любив життя. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем захищати нашу Україну. Вдома на нього чекав 9-річний син. Володимир у нашій пам’яті назавжди», – розповіла колишня дружина загиблого Вікторія.
У Володимира залишилися мама, сестра, син, рідні, близькі та друзі.
