Народився захисник в селі Маринівка Вознесенського району Миколаївської області. Закінчив загальноосвітню школу. З дитинства гарно малював, його малюнки викликали захоплення у всіх, хто їх бачив. Чудово грав у шахи. Дуже любив село, мріяв побудувати власний будинок.
Під час повномасштабної війни юний воїн добровільно став на захист Батьківщини у складі 78-го окремого десантно-штурмового полку «Ґерць». Служив на посаді старшого стрільця.
Посмертно захисник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Ми з мамою намагались його втримати, рік він ходив з думкою, що потрібен на фронті. 28 травня 2023 року пішов до військкомату. На наші заперечення сказав: «Я не сидітиму під маминою спідницею і не чекатиму поки ворог зайде до нашого двору». Був справжнім патріотом, чуйний, турботливий син і брат. За словами побратимів – завжди першим рвався у бій, побратимів вважав рідними братами, ніколи не ухилявся від наказів. Він – наш янгол, наш Герой!», – написала сестра загиблого Анастасія
Поховали захисника у рідному селі.
Не дочекались Валентина мама, двоє братів і сестра.
