Василь народився в селі Осівці на Волині. У 2017 році закінчив Камінь-Каширське вище професійне училище. Опісля був призваний на строкову службу. Працював на будівництві. Любив риболовлю та тварин.
Служив у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади 37-го батальйону. Обіймав посаду гранатометника. Мав звання старшого солдата. Побратими знали його як Тихого – псевдо відповідало його характеру.
За відданість службі та хоробрість Василя нагородили почесним нагрудним знаком командира 16 ОМПБ, медаллю «Незламним героям» та «За оборону Чернігова».
«Мій чоловік був надзвичайно добрим, розумним, чесним. Це людина, яка всім приходила на допомогу. Найбільше в світі він любив своїх рідних, свою сімʼю. У нас було стільки планів на життя. Нам дуже його не вистачає. Я пишаюся своїм чоловіком і обіцяю робити все, щоб памʼять про нього була вічною. Безмежно сильно любимо тебе, коханий чоловік, найкращий татко, братик і синок. Нам не вистачає твоєї щирої усмішки, підтримки, любові», – поділилася дружина Марина.
Поховали Василя у рідному селі Осівці.
У захисника залишилися батьки, дружина, син та дві сестри.
