Дмитро народився в місті Мостиська Львівської області. Жив у селі Волиця. Після здобуття середньої освіти закінчив школу прапорщиків. До вторгнення працював в охоронній фірмі. Вільний час присвячував рідним. Близькі пригадують, що він завжди був дуже веселою і щирою людиною, яка готова прийти на допомогу у будь-якій ситуації.
З початком повномасштабної війни чоловік добровільно пішов захищати свою країну. Приєднався до Збройних Сил України. Службу ніс у 4-ій окремій танковій бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Був командиром відділення управління штабу дивізіону самохідного артилерійського дивізіону.
«Це була дуже хороша і світла людина. Завжди був радий прийти на допомогу. Дуже сильно любив свою країну і на початку повномасштабного вторгнення пішов її захищати, але, на жаль, його життя обірвав ворожий обстріл керованою авіаракетою. Своїм трьом побратимам він встиг сказати, щоб вони сховались, але сам не встиг», – розповів похресник загиблого Микола Бєдний.
Поховали військового в селі Годині на Львівщині.
У Дмитра залишилися батьки, сестри, дружина, син, донька, а також інші рідні, близькі, друзі та побратими.
