Олександр народився 25 березня 1998 року в селі Ставок Рівненської області. Закінчив Рівненську духовну семінарію та навчався у Київській православній богословській академії. Любив бути за кермом і подорожувати.
Ще до початку повномасштабного вторгнення добровільно підписав контракт, адже вважав своїм обов’язком реалізувати себе у військовій сфері.
Служив у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», де був водієм та артилеристом. Побратими називали Олександра «Капеланом». Будучи випускником духовної семінарії, він організував на позиції невеличку каплицю для молитви.
«Він був хоробрим, відважним, життєрадісним, вправним і мужнім воїном, користувався повагою і авторитетом серед побратимів. Енергійний та завзятий, гуртував навколо себе людей. Надійний, щирий товариш, турботливий син, який став на захист своєї держави у важливий час. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі», – сказала дружина брата Наталія.
Поховали воїна у рідному селі.
Посмертно Олександра Цикуна нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
У нього залишилися мама Алла, батько Олександр, брати Назар і Роман і троє племінниць – Софія, Анастасія та Соломія.
На честь героя у Ставецькій гімназії, де він навчався, відкрили меморіальну дошку.
