Роман народився в селі Дроздовичі Львівської області. Після закінчення школи вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З дитинства мріяв бути військовим, тож впевнено йшов до своєї мети. На дозвіллі любив читати.
Після випуску молодий офіцер був направлений на службу в 10-ту окрему гірсько-штурмову бригаду «Едельвейс» Збройних Сил України. Обіймав посаду командира роти. Брав участь у бойових діях. На момент загибелі був заступником командира батальйону.
Коли тільки прийшов в бригаду, почав вводити свої нововведення у підрозділі. Його командир, який на той час читав книжку про Нельсона Манделлу, спостерігав за Романом. Він був для нього молодим реформатором війська. Тому командир назвав його Нельсоном.
Офіцера нагородили медаллю «За військову службу Україні», орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та посмертно – орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня.
«Ромчик був нашим промінчиком, нашою надією на майбутнє. Він був найкращим сином, любив свою молодшу сестру, завжди її підтримував, допомагав. Дуже любив свою дружину. Був дуже щасливий, коли в нього народився син. Романа поважали командири і любили підлеглі. Він завжди був зі своїми хлопцями. Не боявся ніякої роботи», – розповіла його мама Віра Дмитрівна.
Поховали Героя на Алеї Слави Бендюзького кладовища Львівщини. На фасаді школи, де він навчався, встановили меморіальну дошку.
У Романа залишилися батьки, сестра, дружина і син.
