Юрій Олегович був родом із села Одноробівка Харківської області. Закінчив школу та здобув фахову освіту в ПТУ. Після цього у 2014 році пішов на війну і присвятив своє життя захисту Батьківщини. Також встиг провчитися рік в Академії ДПСУ.
З 2014 року чоловік був на захисті кордону, згодом підписав контракт із 53-ю ОМБр ЗСУ. Воював у Донецької області. Після закінчення першого контракту одразу підписав наступний із 92-ю бригадою, в якій з першого дня повномасштабного вторгнення боронив Харківську область від ворогів. Брав участь у боях на Купʼянському напрямку. Після визволення Купʼянську поїхав боронити Луганську область. Воював за Новоселівське. З березня перебував на Бахмутському напрямку. В цей час був переведений до 22-го окремого батальйону (в/ч А1939). Юрій був заступником командира бойової машини-навідником-оператором мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти.
«Юрій був мужнім, сміливим, до останнього подиху вірним присязі та українському народові. Він із честю виконував обовʼязки щодо захисту нашої держави. Це приклад справжнього українця, патріота, товариша. Він віддав свої молоді роки захисту Батьківщини. Він мріяв виховувати своїх синочків, але, на жаль, його життя обірвалося…» – зазначила його дружина Варвара.
Посмертно військовий нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».
Поховали Юрія на Алеї Героїв цвинтаря в місті Золочів Харківської області.
Вдома на захисника чекали батьки, дружина і двоє синів.
