Ігор народився і жив у місті Кременчук Полтавської області. Після школи здобув фах електрика у Кременчуцькому професійно-технічному училищі №27. Пройшов строкову військову службу. Працював на місцевому заводі, потім почав їздити на роботу за кордон. У вільний час любив грати у футбол.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік був у Польщі. Проте вирішив вчинити як справжній патріот – повернувся на Батьківщину і пішов у військкомат. У березні 2022 року Ігоря мобілізували до лав ЗСУ. Він служив у 71-й окремій єгерській бригаді. Після навчання вирушив на Донеччину. Двічі був поранений.
«Ігор був найкращою людиною у моєму житті. Він був чесним, сміливим, справедливим, люблячим чоловіком, батьком, сином, братом. Я досі не можу повірити, що його з нами немає», – розповіла дружина полеглого воїна Ольга.
Поховали Героя на Алеї Слави Свіштовського цвинтаря у рідному місті.
Вдома на нього чекали батьки, брат, дружина і донька, якій на момент смерті тата було 3,5 роки.
