Геннадій народився в селищі Нові Білярі Одеської області. Жив у місті Південне. Після школи проходив строкову військову службу в Криму. Потім закінчив Одеський інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики імені В. С. Мартиновського. Працював оператором виробництва карбаміду на Одеському припортовому заводі та докером-механізатором в порту «Південний» м. Южне. Багато років займався футболом. Брав участь у міських, обласних турнірах, спортивних олімпіад. Був членом цехової команди з гри «Що? Де? Коли?».
У 2015-2016 роках брав участь в АТО на Луганщині, після чого заснував та очолив ГО «Ветерани АТО м. Южне». У 2017-2018-их підписав контракт із ЗСУ, працював у секретній службі. У 2021-му проходив підготовку у в/ч А1084 за фахом командира механізованого відділення. В лютому 2022-го пішов добровольцем у 28-му окрему механізовану бригаду імені Лицарів Зимового Походу. Воював на посаді старшого розвідника розвідувальної роти.
«За свої 40 років життя не всі встигають зробити так багато для рідних, близьких та оточуючих, як це зробив Гена. Він був локомотив, якій вів за собою людей. Його енергії вистачало на мільйон справ водночас. Він був харизматичним і товариським, розумним і небайдужим до чужих проблем. Жодна людина не зможе сказати, що він комусь відмовив у допомозі. На таких чоловіках повинно було триматися майбутнє України», – сказала дружина полеглого захисника.
Поховали Геннадія на кладовищі в місті Південне.
Вдома на нього чекали дружина Зореслава та син Марк.
