Олександр народився в місті Житомирі. Навчався у Будівельному коледжі Житомирського національного агроекологічного університету (сьогодні це Поліський національний університет). У мирному житті працював комплектувальником проводів на підприємстві «Кромберг енд Шуберт Україна».
Олександр любив природу, був доброзичливою і щирою людиною, завжди знаходив час для рідних і друзів.
Під час повномасштабної війни чоловік боронив Україну в лавах 152-ої окремої єгерської бригади. Обіймав посаду водія. Своє псевдо отримав за те, що дуже любив фініки.
«Чоловік був дуже доброю та хорошою людиною, щирий, гарно сміявся», – написала дружина Катерина.
Поховали воїна на Алеї Слави Корбутівського кладовища в Житомирі.
В Олександра залишились дружина та донька.
