Станіслав Узіков родом з Одеси. Навчався в Азовському морському інституті Національного університету «Одеська морська академія», а також в Академії поліції. До 2017 року працював у магазині «Мілітарист».
«У мирному житті Стас був звичайним хлопцем, цілеспрямованим, чесним, сміливим.
Займався спортом: боксом, тайським боксом, бразильським джиу-джитсу та кросфітом.
Цікавився історією, зокрема скандинавською міфологією. У 2014 році брав участь у Революції Гідності на Майдані, де й приєднався до національного руху», – розповіла мати Тетяна.
На військову службу Станіслав Узіков пішов 22 травня 2018 року, долучившись до в/ч 3057. Спочатку був в артилерії, згодом перейшов до снайперської групи. У 2019 році у складі батальйонної тактичної групи «Азов» виконував бойові завдання в районі Світлодарської дуги. Обіймав посаду снайпера 1-ї категорії 3-го снайперського відділення спеціального призначення.
Перед загибеллю Самурай сказав: «Хлопці, зробіть все, щоб такого, як тут, більше ніде не повторилося».
«Вибач, що не встиг, брат, вибач, що не був поруч. Пробач, що так рідко бачилися на ротаціях. Вибач, що не сказав тобі все за життя, соромився. Твоє перебування там (у Маріуполі, – ред.) стало однією з головних причин, чому я опинився саме тут. Я все вірив у деблокаду, вірив, що з'єднаємось і воюватимемо разом. Ти був представником найкращої частини нашого суспільства», – сказав побратим Мукан.
«За два дні до загибелі ти сказав, що життя не зможе розірвати нашу дружбу. А сьогодні я кажу, що смерть не зможе цього зробити», – поділився найкращий друг Кирило.
«Поки дихаю – пам’ятаю. Пам’ятаю твою щиру усмішку, справжню, рідну. Ти справжній син!», – сказав батько воїна Вадим.
Станіслава за життя нагородили відзнакою «За доблесну службу», нагрудним знаком «30 ОМБр Dei Gratia», медаллю ООС «За звитягу та вірність», медаллю «За військову службу Україні». Уже посмертно захисника відзначили орденом «За мужність» III ступеня. В Одесі на його честь перейменували вулицю.
Станом на травень 2025 року, тіло оборонця Маріуполя досі не повернули рідним.
У Станіслава залишилися батьки та молодший брат.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
