Андрій народився 7 грудня 1988 року в селищі імені Карла Лібкнехта в Курській області РФ. У 1989 році родина переїхала до міста Славутич на Київщині. Закінчив місцеву школу №3. Згодом вступив до Чернігівського радіомеханічного технікуму, де опанував професію радіотехніка. Певний час працював електрогазозварником у ТОВ «Ютем-Інжиніринг». Жив із родиною в місті Умань на Черкащині.
На початку повномасштабного вторгнення, 6 березня 2022 року, Андрій добровольцем пішов на фронт. Служив стрільцем-зенітником 2-го зенітно-ракетного взводу зенітно-ракетної батареї 66-ї окремої механізованої бригади. Боронив країну в найгарячіших точках.
«Про Андрія командир написав, що він був справжнім патріотом, кращим бійцем не тільки у взводі, але й у бригаді. Як би не було важко, він йшов у бій, посміхався і говорив, що все буде добре. Пробач, синок, що не вберегла. Ти – моя радість, ти – моя гордість. Сумую за тобою, люблю безмежно», – написала мама Андрія. Він був її єдиним сином.
Посмертно захисника відзначили нагрудним знаком «66 окрема механізована бригада», орденом «За мужність» III ступеня. Також йому надали звання «Почесний громадянин міста Славутич».
Поховали воїна на Алеї Слави в місті Славутич Київської області.
