Михайло народився у місті Верхньодніпровськ Дніпропетровської області. Навчався у місцевій школі № 2. Здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, водія категорій В,С, слюсаря-ремонтника у Верхньодніпровському ПТУ №80. Після навчання відслужив строкову службу.

У 2015-му Михайла мобілізували до лав 56-ї мотопіхотної бригади. Брав участь в АТО. Після демобілізації у 2016-2018 роках служив за контрактом у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді.

31 травня 2019 року пішов на службу за контрактом в окремий загін спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України на посаду гранатометника. Восени став командиром міномета 3-го вогневого розрахунку. Брав участь в ООС. Під час повномасштабної війни Миня разом із побратимами обороняв Маріуполь.

Сержант Василенко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

«Останні його слова були: «Кохана, зі мною нічого не трапиться, за мене не переживай, мені ще дітей виховувати, зараз бережи себе і дітей», – розповіла дружина загиблого воїна Інна.

«Часто сниться, що брат повертається додому. Ще не можу прийняти те, що більше його не обійму, не скажу йому, як сильно ми його любимо і пишаємось ним, його відвагою та силою духу. Наш Миня мріяв з дитинства стати військовим. Назавжди залишиться в моєму серці», – додала сестра Ліза.

Поховали воїна 17 лютого 2023 року на Алеї Героїв в рідному місті. 

У Михайла залишились батьки, кохана дружина, двоє синів і донька, яка з’явилась на світ, коли тато вже загинув.