Артем захоплювався військовою справою, історією, любив читати, подорожувати, обожнював гори.
Коли почалася російсько-українська війна, Артем приєднався до лав полку «Азов». Брав участь у боях за Маріуполь та Широкине. Його неодноразово нагороджувало командування, зокрема, медалями «Захисник Маріуполя», «За військову службу в АТО»; відзнаками «За оборону Маріуполя», «За участь в антитерористичній операції», «За відвагу в службі». А також орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
З початком повномасштабної війни Артем був в одній з найгарячіших точок війни – місті Маріуполь. 15 квітня, під час прориву з подвійного кільця, Буйний командував ротою. У ході бойових дій вони форсували річку Кальміус, міст через яку був зруйнований. Офіцер залишився в групі прикриття з декількома побратимами. Коли основна кількість бійців вдало переправилась і на переправі лишалась лише їх група, ворог наніс удар з шістьох батарей артилерії. Буйний загинув під час цього обстрілу.
«Ми прожили 3 роки разом. Я вважала, що він найкращий чоловік у світі. Ми мали спільні цілі і плани, які зруйнувала війна. «Буйний» був добровольцем, в «Азов» вступив в 2014-му, з того часу мужньо боронив рідну Україну. Пройшов шлях від рядового солдата до командира роти. Був не лише талановитим командиром, а й інтелігентною, вихованою, порядною людиною. Був до останнього відданий своїй справі і поклав життя, як справжній воїн у бою!» – розповіла кохана захисника.
Старший лейтенант Вербовський посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня.
У Артема залишилися батьки, сестра і цивільна дружина.
