Ігор народився і жив у селі Павлів Львівської області. Навчався у місцевій школі. Потім закінчив Сумський військовий інститут ракетних військ і артилерії. У цивільному житті працював на різних підприємствах.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік захищав Україну у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила ЗСУ. Обіймав посаду командира мінометної батареї. Разом із побратимами боронив Луганщину.
«Людина, яку ніхто не зможе нам замінити. Найкращий чоловік, турботливий татусь», – зазначила дружина загиблого.
«Загинув як Герой у боротьбі! Проклята війна забирає найкращих... Щирі співчуття матері, дружині, дітям, сестрі. Спочивай з Богом, воїне! Вічна пам’ять! Слава Україні! Героям Слава!» – написали у Павлівській громаді.
Посмертно лейтенант Вітюк нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали офіцера в рідному селі.
Вдома на Ігоря чекали дружина Галина, син Максим, донька Анастасія, мама та сестра.
