Народився боєць на Львівщині в селищі Івано-Франкове. Після школи в Демидівському ПТУ отримав фах водія-кранівника. Останнім часом працював водієм-далекобійником. Любив автомобілі та подорожі.
Під час повномасштабної війни боронив країну в складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Обіймав посаду кулеметника.
«Це була найкраща людина в моєму житті. Він всього себе віддавав нам, своїй сім'ї. Своїх донечок він просто обожнював і був готовий зняти зірку з неба для нас. Він допомагав всім друзям і знайомим, хто просив про допомогу. Це була найщиріша і найдобріша людина. Дуже любив життя і подорожі, казав що після війни ми об'їздимо весь світ. Я дуже вдячна своєму Дімончику, що він був у моєму житті, подарував прекрасних донечок і своє кохання», – розповіла дружина Наталя.
Посмертно Дмитро Владюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у селищі Млинів Рівненської області.
На Дмитра чекали дружина, двоє донечок, батько, четверо братів і три сестри.
