Артур народився у місті Славута Хмельницької області. Навчався в Острозькому вищому професійному училищі, де здобув професію кухаря. У 19 років підписав контракт із Збройними Силами України і служив до дня своєї загибелі.
Він був вправним мінометником у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, постійно навчався та вдосконалював навички. Захоплювався зброєю і стрільбою. Псевдо Поплавок обрав собі сам, оскільки обожнював риболовлю.
«Для мене він був чоловіком, який кохав, беріг та цінував. Тепло і щирість завжди були в його серці, яке він віддав за нас, аби ми жили під мирним небом. Я пишаюся ним», – розповіла дружина Діана.
За мужність і відданість військовій службі був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», відзнакою Міністерства оборони України «Захиснику України. За честь! За славу! За народ!» та медаллю «Сильному духом» від командування бригади.
«Ми разом робили перші кроки у службі, разом проходили курс молодого бійця. Для мене Артур завжди залишиться добрим і життєрадісним другом, який любив життя та цінував його. Він був відданий військовій присязі та жив армією. А як він розповідав про свою дружину! Про це можна було слухати годинами, бо він з кожним днем закохувався у неї все більше», – додала подруга Дарина.
Поховали захисника у рідному місті.
У нього залишилися батьки, дружина та сестра.
