Микола народився і прожив усе життя в місті Маріуполі Донецької області. Закінчив Маріупольський електромеханічний технікум, де здобув фах електрика. До повноліття прийшов до Цивільного Корпусу «Азов», брав участь в патріотичних акціях, був задіяний у вишколах. Любив подорожувати Україною автостопом. Належав до руху ультрас ФК «Маріуполь».
У червні 2018 року хлопець пройшов підготовку в навчальному центрі медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри». Вже наступного місяця поїхав на першу ротацію – в селище Піски. З осені 2018 року був закріплений до 8-го батальйону Української Добровольчої Армії. Доброволець-парамедик Медичного батальйону «Госпітальєри» та 2-ї роти «Тіні» 8-го окремого батальйону «Аратта». Виконував завдання в районі Маріуполя.
«Сміливий, щирий, сповнений мудрості, не властивої юному віку. Без перебільшень – одна з найдобріших людей, яких я коли-небудь зустрічала. Варто було лише побачити Миколу, і твій настрій змінювався – на душі одразу ставало тепліше», – розповіла його сестра Наталя Дубиніна.
Миколу Волкова посмертно нагородили орденом За мужність III ступеня та медаллю «Милосердя».
Поховали парамедика на Алеї Слави Старокримського кладовища Маріуполя.
У Миколи залишились тато, зведені сестра та брат.
