Євген народився 26 липня 1993 року в місті Суми. На відмінно закінчив Сумське міжрегіональне вище професійне училище, опанувавши професію маляра-штукатура. Працював у Києві, робив ремонти в елітних оселях. Захоплювався ремонтом автомобілів і мріяв відкрити власну станцію технічного обслуговування: за місяць до загибелі придбав гараж з цією метою.
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік одразу долучився до лав Сумської ТрО та став на захист своєї країни. Служив у 63-му окремому стрілецькому батальйоні, який згодом став частиною 110-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Обіймав посаду водія-радіотелефоніста.
«Мій брат був одним з тих, хто відстояв наше рідне місто Суми. За декілька місяців після перебування в теробороні долучився до лав ЗСУ. Спочатку був у розвідці Р1, пізніше його перевели до 110-ї бригади. В нього були золоті руки, йому дуже подобалось ремонтувати машини. Він навіть паралельно зі своїм головним обов'язком ще й ремонтував військові машини. Це Людина з великої літери, бо він врятував багато життів. Якщо потрібна була комусь допомога, Женя був завжди першим!» – розповіла сестра загиблого Руслана.
Поховали Євгена на Алеї Слави Баранівського кладовища в рідному місті.
У нього залишились батьки, сестра і дві доньки.
