Михайло народився в селі Старі Велідники Житомирської області. Закінчив Київське вище професійне училище будівництва і архітектури, де опанував фах столяра. Працював на пилорамі. Грав у волейбол, здобував грамоти та медалі у змаганнях. Захоплювався мотоциклами. Вільний час проводив із друзями, допомагав бабусі та сусідам.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік поповнив лави Збройних Сил України, щоб захистити рідну країну. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Обіймав посаду командира відділення.
«Про нього можна сказати все тільки добре та світле. Міша був надзвичайно щирий та мужній, вірний друг та побратимам, який ніколи не залишав в біді, патріот України. Мріяв про щасливе майбутнє та складав плани на особисте життя, яке у нього відібрала війна. Нехай пам’ять про нього ніколи не згасне…» – розповіла подруга загиблого Вікторія Кучер.
Тривалий час боєць вважався зниклим безвісти. Лише 2023 року після звільнення тих територій Харківщини вдалося знайти рештки тіла й ідентифікувати. 8 серпня 2023 року Михайла провели в останню путь у рідному селі.
У захисника залишилися мама, брат, сестра, рідні, друзі та побратими.
