Іван народився 5 лютого 1994 року в селі Головецько Самбірського району Львівщини, жив у селі Топільниця того ж району. Навчався у Головецькій школі. Потім вивчився на тракториста та слюсаря з ремонту автомобілів. У мирному житті працював на будівництві – виконував сантехнічні роботи у багатоповерхівках. Цікавився мотоциклами, любив малювати піксельною графікою.
У 2016 році Іван підписав контракт і у складі військової частини А 0139 брав участь у проведенні заходів АТО в Донецькій і Луганській областях. Побратими, які були з ним на той час, характеризують його як мужнього, відважного, сміливого воїна, вірного і надійного друга. У квітні 2018 року він був звільнений у запас.
Після повномасштабного вторгнення служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила, де обіймав посаду командира відділення 2-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
«Іван був чудовою людиною: веселою, сильною духом і працьовитою. Він любив свою сім'ю, а найбільше – нашу донечку Надію. Ми мріяли вдвох збудувати власний дім і народити сина», – розповіла дружина Наталія Жук.
Військовослужбовець мав низку відзнак: медаль «Захисники Сходу», орден «Золотий Лев», медаль «За оборону міста Бахмут». Посмертно його відзначили орденом «Хрест Героя».
Поховали воїна у селі Гвоздець Самбірського району Львівщини.
У нього залишилися батьки, дружина, донька та дві сестри.
