Роман народився у місті Дніпрі. Здобув середню освіту в місцевій школі №96. У мирному житті працював будівельником-муляром у компанії ТОВ «БАНДЛЕС». Вів здоровий спосіб життя, з дитинства займався спортом. Любив важку атлетику, гирі, штанги, прогулянки на природі.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік став на захист своєї країни у лавах Національної гвардії України. Проходив підготовку у Великій Британії. Увійшов до числа найкращих і отримав британський нарукавний знак. Далі воював у 31-ій бригаді імені генерал-майора Олександра Радієвського.
За гідну службу військовий був нагороджений відзнакою «Захиснику Луганщини» та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
«Я втратила золотого сина. Він за все своє життя ніколи не пив (навіть пива) і не курив. Він вмів радіти життю без допінгів. Займався спортом. Був дуже добрим, дуже позитивним. На прохання людей завжди всім допомагав. Був дуже веселий. Завжди посміхався. Спочатку заходила його посмішка, а потім він сам», – розповіла мама загиблого.
Поховали Романа на Краснопільському цвинтарі рідного міста.
У нього залишились батьки Віктор Георгійович та Наталія Іванівна, сестра Софія.
