Іван народився 30 січня 1986 року в Чорнобаївці. Після школи здобув середню спеціальну освіту автослюсаря. Був приватним підприємцем – мав власне вантажне авто.
«Син був завжди усміхненим. Добрий, життєрадісний, з усіма ладнав, усім допомагав. Змалку проявляв відповідальність, дбав про домівку й родину. Після втрати батька він взяв на себе опіку наді мною та старшою сестрою. Люди в селі досі згадують Івана, кажуть, що не віриться, що його з нами немає», – розповіла його мати Катерина.
З початком повномасштабного вторгнення Іван долучився до підпільної боротьби проти окупантів. У селі Чорнобаївка він налагодив контакти з українськими військовими та мобільною групою, передавав координати розташування ворога як у своєму селі, так і на лівому березі Дніпра. Також Іван допоміг зупиняти просування російської армії.
«Його пряма і щира любов до рідного села, відданість рідним, незламна воля і готовність віддати найцінніше задля України роблять Івана Буцана символом цивільного партизанського спротиву», – сказали у Херсонській ОВА.
Івана Буцана посмертно нагородили медаллю «Незламним Героям російсько-української війни». Петиція про надання йому звання Героя України набрала необхідну кількість голосів і станом на грудень 2025 року перебуває на розгляді.
Поховали Івана в рідному селі. У нього залишилися матір і сестра.
