Богдан народився 17 грудня 2003 року в селі Тищенківка Купʼянського району Харківщини, жив у місті Бровари Київської області. Працював у будівельній бригаді, цікавився технікою.
Після повномасштабного вторгнення служив у 38-й окремій бригаді морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного – був оператором другого взводу протитанкових ракетних комплексів.
«При вивченні елементів автомата він не міг запам’ятати одну з важливих частин, і саме тому отримав псевдо Цевйо», – згадала мати Ірина.
«Мій син – моє серце і моя душа. Ще з 2014 року він казав, що виросте і піде захищати свою землю. На початок повномасштабної війни йому було 18 років, він ходив до військкомату, але його не взяли. Проте постійно повторював, що ніхто не зупинить його рішення стати на захист країни. Я не могла не підтримати його вибір. Богдан мав плани на життя, був чуйним і добрим», – розповіла мама.
Поховали воїна у селі Рокитне Харківської області.
У нього залишились мама, батько, сестра, бабуся і племінниця.
