Ігор Агеєв народився і виріс у Маріуполі. У підлітковому віці хотів стати хірургом. Проте після школи вступив до морського ліцею, де опанував професію суднового моториста. Захоплювався автомобілями.
«За перший рік нашого спільного життя я почула від нього стільки всього про двигуни, моделі, трансмісії, що, здається, могла б скласти іспит на початкового автомеханіка. Ці розмови були не просто «технічні» – у них було стільки пристрасті, емоцій, живої любові до справи», – розповіла дружина Анастасія.
З 2017 року Ігор служив у полку «Азов» у ремонтно-експлуатаційній роті, взводі автомобільно-технічного батальйону. За два роки перевівся до взводу матеріально-технічного забезпечення.
У 2019-му зазнав важкого поранення. Після лікування Була повернувся до служби зі ще більшим завзяттям, відданістю та бажанням боротися за Україну та побратимів.
«Ігор завжди залишався на позитиві, навіть у найважчі моменти. Його усмішка, гумор і здатність підтримати були джерелом сили. Як чоловік – уважний і ніжний. Як батько – турботливий, люблячий, той, хто з першого погляду вмів подарувати відчуття безпеки й любові, – сказала Анастасія. – У нашому житті було багато світла. Ми з Ігорем за першої ж можливості їхали кудись на море: спочатку вдвох, а потім і з донечкою. Навіть якщо це була просто одна ніч – до іншого міста, на море, в ліс.
Для нас це була особлива романтика: засинати в машині під шум хвиль чи шелест дерев. Його спонтанність і любов до життя робили кожну поїздку незабутньою. Коли в нас народилася донечка, Ігор був з нами 24/7. Він допомагав мені у всьому з такою легкістю, впевненістю, ніжністю… З перших днів її життя він справлявся так, ніби це була вже десята дитина. Мабуть, таких турботливих, уважних і ніжних батьків зустрічаєш нечасто».
За життя Ігоря нагородили медаллю «За військову службу Україні» та відзнакою президента за участь в АТО, а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
Станом на травень 2025 року оборонця не поховали, бо його тіло досі не повернули.
Вдома на Героя продовжують чекати донька, дружина та мати.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
