Руслан родом з міста Шаргород Вінницької області. Здобув середню освіту. Працював різноробочим. Займався футболом, перебував у складі збірних на районному та обласному рівнях, був чемпіоном районних та обласних змагань з футзалу в складі молодіжної збірної.
Під час повномасштабного російського вторгнення, у жовтні 2022 року, чоловік поповнив лави Збройних Сил України. Проходив службу в 38-му окремому стрілецькому батальйоні на посаді стрільця-номера обслуги кулеметного відділення кулеметного взводу.
«Я щиро дякую долі, що мала такого прекрасного чоловіка та батька моїх дітей. Він віддав найдорожче – життя, щоб діти жили у вільній та мирній країні. Руслан був відважний, мужній, справедливий, відповідальний, турботливий батько. Шкода, що ця безжальна війна забирає найкращих», – зазначила його колишня дружина Ірина.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Руслана у рідному місті.
У нього залишилися батьки, двоє синів, рідні, друзі та побратими.
