Анатолій народився в селі Яблучне Великописарівського району Сумської області. З 2015 року служив у складі прикордонної комендатури швидкого реагування «Новопсков» 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса. Вільний час любив проводити із родиною. Обожнював поїздки на природу. Любив тварин, особливо – собак. Перед початком повномасштабного вторгнення вступив до Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Планував вчитися на психолога.
Повномасштабна війна застала Анатолія на службі. Він перебував тоді на Луганщині. Разом із побратимами боронив Старобільськ, Кремінну, Лисичанськ і Сіверськодонецьк. З січня 2023-го Анатолій воював у Бахмуті на Донеччині. Обіймав посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальника першої секції протитанкових ракетних комплексів першого протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування №1 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса ДПСУ.
«Вихідні Анатолій любив проводити із родиною. Найбільше йому подобалося відпочивати на природі. Мій чоловік любив тварин. Був час, коли ми мали 12 собак», – поділилася дружина Людмила.
Посмертно Анатолій нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали прикордонника на Краснопільському кладовищі в Дніпрі.
У захисника залишилися батьки, дружина, 2 сини і 2 пасинки, брат та інші рідні.
