Станіслав народився 6 квітня 2001 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив місцеву школу. Потім здобув професію монтера колії. Працював на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті. Був творчою особистістю. У вільний час любив малювати. Цікавився музикою.
З перших днів повномасштабної війни Станіслав добровільно став до лав тероборони. Згодом долучився до 129-й окремої важкої механізованої бригади. Обіймав посаду начальника апаратного зв’язку.
«Для всіх нас Стас був великим прикладом воїна, сім’янина, побратима та гарної людини. Неможливо передати словами той біль, який ми зараз переживаємо. Стас із перших днів повномасштабної війни вступив до лав тероборони, мужньо та віддано захищав і боронив країну від ворога», – сказала дружина Катерина.
За мужність і віддану службу захисника відзначили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» і медаллю «Учасник бойових дій», а вже посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна в рідному Кривому Розі на Алеї Слави кладовища Південного ГЗК.
У нього залишилися дружина, син, батьки та молодша сестра.
