Едуардові було 45 років. Він народився і проживав в селищі Рокитне, що на Рівненщині. Здобув освіту за спеціальністю «Прикладна механіка» в Рівненському національному університеті водного господарства та природокористування. У цивільному житті тривалий час працював в ПрАТ «Рокитнівський склозавод». Обожнював читати, любив готувати, рибалити, ходити до лісу.
Під час повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до лав 3-ої бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана. Обіймав посаду оператора 2-го протитанкового відділення.
«Мій єдиний брат був мужнім та хоробрим чоловіком, розумною і хорошою людиною. Він не боявся віддати своє життя задля перемоги, про що неодноразово говорив», – розповіла Альона Клус.
Поховали захисника в рідному селищі.
В Едуарда залишилися батько, двоє дітей та сестра.
