Богдан народився в селі Бриків Рівненської області. Закінчив Богданівську школу. Потім навчався у Корецькому вищому професійному училищі №24. Мріяв про мирне життя та родинний затишок. Зустрів своє кохання та планував одружитися.
На другий повномасштабного російського вторгнення, 25 лютого 2022 року, хлопець вирушив захищати свою країну від окупантів. Проходив службу в 117-ій окремій механізованій бригаді Збройних Сил України. Обіймав посаду стрільця.
«Богдан – дуже щирий, завжди усміхнений і дуже справедливий хлопець. Він – найрідніша людина, яка у мене була. Завжди вислухає та підтримає. Він був найменшим у нашій сімʼї, я дуже просила його не йти служити, а він мені завжди говорив, що тату та брату на війні буде важче, ніж йому», – розповіла рідна сестра загиблого Марина.
Поховали молодого захисника в селі Бриків на Рівненщині.
У Богдана залишилися батьки, брат, сестра, рідні, близькі, друзі та побратими.
