Євген Володимирович народився в селі Петрушівка Чернігівської області. Жив у селищі Парафіївка. Після школи навчався в Парафіївському ліцеї. Працював на будівництві в Києві. У підлітковому віці захоплювався футболом, брав участь у турнірах. Мріяв після війни продовжити активно займатися цим видом спорту.
У 18 років хлопця призвали на строкову військову службу. Через 3 місяці він підписав контракт із ЗСУ. Службу проходив у лавах 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Виконував бойові завдання на території ООС. У складі свого підрозділу продовжив захищати Україну від окупантів і після 24 лютого 2022 року. Був нагороджений відзнакою «Ветеран війни».
«Женя завжди був патріотом своєї країни, сильним, добрим і незламним духом. Дуже любив дітей, планував мати сім'ю, але так і не встиг... Ніколи не забудемо його очі та гарну усмішку. Найкращий брат, друг і син. Любимо. Наш янгол», – поділилися сестра загиблого Єлизавета Бойченко.
Поховали молодого воїна в селищі Парафіївка на Чернігівщині.
В Євгена залишилися мама, три сестри та брат.
