Євген Олександрович був родом з міста Харків. Опанував професію будівельника в училищі та працював за фахом, також займався ремонтними роботами. Займався спортом, зокрема ММА. Цікавився виживанням в різних умовах, захоплювався електрикою, вічним двигуном, Arduino та садівництвом.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік воював за свою країну в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Був кулеметником.
«Євген – воїн з дитинства. Мріяв про Французький легіон. Постійно навчався, займався спортом. Не пив і не курив. Був чудовим батьком та найкращим чоловіком, надійним, сміливим. Душа компанії і майстер на всі руки», – розповіла його дружина Світлана.
Посмертно десантника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Євгена на Полі Почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові.
У захисника залишилися мама, брат, сестра, дружина і діти.
