Ігор народився в селі Базар'янка Одеської області. Навчався в Одеському державному університеті внутрішніх справ, мав незакінчену вищу освіту. Цікавився світовою літературою і філософією. Писав вірші. Займався спортом. Працював адміністратор в одеському молодіжному клубі «Найс».
На початку повномасштабної війни Ігор без вагань долучився до лав захисників України. Став бійцем 115-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. У квітні був нагороджений відзнакою «За взірцевість у службі» ІІІ ступеня.
«Про людину говорять її вчинки. Ігор завжди був готовий підтримати і допомогти, був загартований з дитинства морем, заняттями спортом і спілкуванням з безмежною кількістю гарних людей. З перших днів війни Ігор добровільно став на захист рідної землі та гідності своєї родини і до останньої миті свого життя був вірним військовій присязі народу України. Як доказ, збереглися відеоматеріали, де він безстрашно в боях за Сєвєродонецьк рятує своїх побратимів, його роздуми про війну, як найстрашніший злочин проти людства…» – розповіла мама загиблого Світлана Костянтинівна.
Поховали захисника у рідному селі.
В Ігоря залишилися батьки і двоє старших братів.
