Валентин родом з села Карильське Чернігівської області. Навчався у місцевій школі. Потім закінчив Бахмацьке професійне училище за професією водія. Також здобув фах електрика у Чернігівському технікумі. У цивільному житті чоловік займався фермерством. Близькі зазначають, що він завжди був веселим та позитивним. Любив сміх, жарти, музику і танці.
Коли почалася повномасштабна війна, Валентин спочатку потурбувався про своїх рідних. Упевнившись, що вони у безпеці, потайки від родини пішов до військкомату. Згодом приєднався до лав 31-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Служив водієм мінометної батареї.
«Таких людей, як він, мало на землі. Ніколи не відмовляв у допомозі, намагався всім допомогти та все встигнути. Великий трудяга, все життя працював. Дуже позитивний, завжди веселий. Дуже люблячий чоловік, батько і дідусь, який обожнював нас, а особливо свою єдину онуку Варвару», – розповіла донька загиблого Оксана.
Поховали Валентина у рідному селі.
У захисника залишилися дружина, донька, син та онучка.
