Юрій народився 12 серпня 2000 року в селі Мшана Львівської області. Навчався у фаховому коледжі інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка». Самостійно вивчав японську мову та мріяв відвідати Японію. Особливе місце в його житті займали походи в Карпати та велоспорт. Він з легкістю долав великі дистанції в будь-яку погоду.
Певний час працював на будівництві у Бельгії, а з початком повномасштабного вторгнення повернувся до України. Близько року самостійно готувався до служби, а згодом вступив до 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». Спочатку був водієм у саперній бригаді, згодом став старшим сапером 1-го інженерно-саперного відділення.
«Брат обрав для себе псевдо Тенма – це головний персонаж одного із улюблених аніме. Він був дуже вправним та відважним лікарем, який ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, навіть у найскладніших ситуаціях. Таким був і Юра», – розповіла сестра Наталія Гриців.
Юрій ніколи не мріяв бути військовим, але після вступу до «Азову» приділяв кожну вільну хвилину вдосконаленню своїх знань, навичок, перечитував доступні ресурси в пошуках ефективних засобів захисту для себе і своїх побратимів. А ще дуже любив тварин, часто скидав фото котиків, які жили разом із ними на фронті. Серед них мав свого улюбленця – кота Кітлера.
«Про Юру можна багато розповідати. З ним було завжди весело й цікаво. Він ніколи не скаржився, що б у нього не сталось – завжди з усмішкою відповідав, що все добре. Дуже легко знаходив спільну мову з іншими, завжди був готовий прийти на допомогу всім, навіть незнайомцям. Юра був дуже наполегливим, якщо він вже щось вирішив або розпочав, то завжди доводив справу до кінця. Він самостійно вивчав японську мову, просто по якихось роздруківках і відео з YouTube. І в нього це так легко виходило. Деякі люди роками вчать якусь мову, ходять до репетиторів, а Юра за декілька місяців самостійного навчання міг дивитись улюблені аніме японською мовою. І це при тому, що він відпрацьовував 12-годинні зміни на будівництві у Бельгії. А все тому, що в нього була мрія– поїхати до Японії. І якби не війна, він обов'язково б здійснив її», – додала сестра.
Юрія нагородили медалями «За звитягу» та «Хрест хоробрих».
Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися батько, мама та двоє сестер.
