Назарій народився в Івано-Франківську. Здобув вищу художню освіту у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Навчався на заочній формі, бо був призваний до лав ЗСУ на строкову службу. Служив у Києві в роті почесної варти Президентського полку. В мирному житті був талановитим художником, мав хист до театрального мистецтва, неодноразово брав участь у культурних заходах рідного міста.
З початком повномасштабної війни Назарій мобілізувався до лав Збройних Сил України. Був старшим навідником гранатометного відділення 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
«Людина з неймовірною харизмою, почуттям гумору. Знайомий багатьом івано-франківцям завдяки активній культурній діяльності та своїй легкій вдачі. Планував, ніби мав жити вічність, жив, наче мав померти завтра», – розповіла рідна сестра загиблого Марія.
«Назар був надзвичайно світлою людиною. Пам’ять про таких людей має світити вічно. Щоб освітлювати шлях іншим», – додала подруга бійця Іванна.
Поховали захисника в Липівці на Івано-Франківщині, де він провів дитинство.
У Назарія залишилися батько Михайло, мама Ганна, сестра Марія, брат Михайло, рідні та друзі.
