Валерій народився у місті Першотравенськ - нині Шахтарське Дніпропетровської області. Навчався на автомеханіка у Дніпрі, проте навчання не закінчив. Працював стропальником на Першотравенському ремонтно-механічному заводі. Любив майструвати з дерева різні вироби. Обожнював читати історичну літературу.
У 2020-му пішов на строкову військову службу, наступного року підписав контракт із Збройними Силами України. Під час повномасштабної війни Валерій воював за свою країну в лавах 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Обіймав посаду старшого оператора зенітної самохідно-артилерійської установки.
«Мій син був вихованою та доброю людиною, мудрою не по роках, другом для своєї сестрички, опорою для мене», – розповіла мама загиблого Надія Валеріївна.
«Валерій був людиною з великим серцем, щирим другом, патріотом нашої Вітчизни, вправним та відважним бійцем. Він мужньо захищав рідну землю та поклав своє життя за незалежність та територіальну цілісність України, спокій та свободу кожного з нас. Відтепер наш захисник навічно у строю», – зазначили у Першотравенській громаді.
Поховали молодого воїна у рідному місті.
Вдома на Валерія чекали мама і сестра.
