Микола народився в селі Мар’янівка Полтавської області. У 2000 році закінчив Кременчуцьке педагогічне училище імені Антона Макаренка, здобув фах вчителя початкових класів та інформатики. Жив у Києві. Працював вчителем у столичній школі імені Максима Рильського. Проходив строкову службу в лавах ЗСУ на Харківщині. Після закінчення служби працював в охороні Київського метрополітену, у Дарницькому відділі поліції, потім був будівельником.
З початком повномасштабної війни чоловік вступив добровольцем у територіальну оборону Полтави. Воював під Бахмутом, отримав поранення, але став у стрій. Згодом ніс службу у лавах 3-ої бригади оперативного призначення Національної гвардії України. Був кулеметником взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення.
«Для мене він був найкращою людиною. Ніжний, люблячий, коханий і щирий», – розповіла дружина загиблого Віра.
«Царство небесне хрещенику, вічна і світла пам'ять Герою, спочивай з миром. Рідним, батькам – щирі співчуття», – написав Володимир Саган.
Поховали нацгвардійця у рідному селі на Полтавщині.
Вдома на Миколу чекали батьки, дружина, сестра, брати та племінники.
