Руслан народився в селі Новопавлівське Миколаївської області. Навчався у Миколаївському ПТУ на зварювальника, потім здобув фах тракториста у Снігурівському ліцеї. З дитинства був дуже веселим, завзятим, працьовитим, завжди брав активну участь у шкільних святах. Любив грати у футбол та малювати. Обожнював дітей та мріяв виховувати власних. Працював по Україні у різних сферах.
Чоловік був призваний на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації 21 грудня 2022 року. Служив у 67-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду кулеметника.
«Він був життєрадісною людиною, веселою, щирою, доброю, завжди приходив на допомогу. Йому назавжди залишиться 28, такий молодий, а ще навіть не кохав… Він хотів подорожувати, побачити світ, завести сім'ю та дітей. Він був найкращим дядечком та хрещеним для моїх дітей, яких дуже любив. Тепер він – наш янгол-охоронець. Ти назавжди в наших серцях, рідний братику. Мені дуже тебе не вистачає, немов серце вирвали. Цей біль не передати…» – написала рідна сестра загиблого Альона Склярова.
Поховали захисника в селі Павлівка Миколаївської області.
У Руслана залишилися батьки, сестра та племінниці.
