Тарас Миколайович народився в селі Ліщинка Київської області. Жив у місті Обухів. Там навчався у школі №3. Потім – у НТУУ «Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Медичні прилади та обладнання». Пізніше отримав другу вищу освіту в Білоцерківському національному аграрному університеті. Займався підприємницькою діяльністю. На дозвіллі любив рибалити та грати в більярд.
Чоловік захищав Україну на фронті з 2015 року. Брав участь в АТО у складі 11-го батальйону «Київська Русь» 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ.
24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна, Тарас повернувся до своєї бригади та знову вирушив на фронт. Воював на посаді командира мінометного розрахунку. Разом із побратимами боронив Миколаївщину.
За свою службу був неодноразово відзначений нагородами, зокрема: «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, «За заслуги перед Збройними Силами України», «За зразкову службу» та іншими.
«Мій чоловік – справжній Герой, дуже відважний та хоробрий. Пройшов 2,5 роки АТО та з перших днів повномасштабної війни пішов добровільно захищати Україну. Він завжди дивував побратимів своєю хоробрістю…» – зазначила Ольга Глушко.
Поховали Героя в місті Обухові.
У Тараса залишилися батьки, дружина та донька.
