Микола Олександрович народився в селі Зарудинці Житомирської області. Закінчив Зарудинецьку загальноосвітню школу. В цивільному житті працював охоронником. Захоплювався риболовлею. Дуже любив свою сім’ю. Своїм рідним присвячував вільний час, заради них пішов на війну.
З 2014 року чоловік воював за Україну в АТО/ООС. У лавах ЗСУ пройшов гарячі точки Донеччини та Луганщини. У червні 2023-го перевівся до 11-го батальйону 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Обіймав посаду старшого навідника міномета мінометного взводу.
«Він був дуже добрий, чудовий тато, найкращий чоловік. І справжній патріот своєї Батьківщини. Пишався своїми дівчатками. Старша донька хотіла стати як тато, і вступила у Військовий коледж сержантського складу ХНУПС», – розповіла дружина загиблого.
«Він був чуйною людиною, вірним другом, люблячим чоловіком і батьком, справжнім патріотом України. Мужність та героїзм Миколи є прикладом для нас усіх, нагадуючи нам про важливість відстоювати нашу рідну землю. Відвага і самопожертва Героя – неоціненні», – зазначили у Ружинській громаді.
Поховали Героя в рідному селі.
У Миколи залишилися дружина Ольга, доньки Анастасія 2004 р.н. та Олександра 2009 р.н.
