Руслан народився в селі Рябухи Чернігівської області. Ще під час навчання в школі захопився музикою. Тому згодом опанував фах трубача у Ніжинському фаховому коледжі культури та мистецтв імені Марії Заньковецької. Проте, надалі обрав для себе геть інший кар’єрний шлях.
У 2021-му Русланові виповнилося 18 років, і він уклав контракт зі Збройними Силами України. Служив у в/ч А1414. З початком повномасштабного вторгнення боронив Чернігівщину у складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади ЗСУ. Обіймав різні посади, згодом став командиром відділення розвідки та коригування взводу безпілотних авіаційних комплексів.
«Життєрадісний, веселий, добрий, мужній хлопець. Був найкращим сином, другом і братом», – так описала захисника його мати Оксана.
Посмертно Руслана Голубенка нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали воїна в рідному селі.
У нього залишилися батьки, брат і сестра.
