Олександр народився у місті Дніпро. Закінчив Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури. Працював металургом. Цікавився зброєю та військовою технікою.

З початком російсько-української війни у 2014 році воював в АТО на Донбасі у складі 93-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Був командиром танка. Брав участь у боях за Донецький аеропорт, Піски, Авдіївку, Ясинувату. У 2015-му нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

З першого дня повномасштабної війни Олександр захищав Україну від окупантів. Служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді. Обороняв Чернігівщину.

Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІ ступеня.

«Він був патріотом. Сміливий, ніколи не ховався. Служив з 2014 року і завжди казав: «Якщо не ми, то хто!?», – розповіла дружина загиблого Юлія.

Поховали Олександра на Алеї Героїв Краснопільського кладовища у рідному місті.

Вдома на нього чекали дружина і дві доньки.