Євген народився в Євпаторії, в українському Криму. З дитинства жив у місті Теребовля Тернопільської області. Закінчив місцеву школу №1. Потім здобув фах газоелектрозварювальника у Хоростківському сільськогосподарському ліцеї. Активно займався спортом. Працював за спеціальністю, їздив на роботу до Польщі. Вільний час проводив з родиною, встиг навчити сина їздити на самокаті.
З початком повномасштабного російського вторгнення Євген пішов до військкомату. Пів року чекав на повістку і врешті у серпні потрапив в армію. Після проходження навчання, зокрема в Англії, приєднався до лав 81-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ та вирушив на війну.
Востаннє чоловік виходив на зв’язок з рідними 15 лютого. А наступного дня загинув. Певний час вважався безвісти зниклим, однак потім дружині повідомили найгірше.
«Люблячий батько і коханий чоловік. Наші душі єдині. Кохатиму вічно», – написала дружина загиблого Марія.
«Євген Горак був випускником нашої школи. У скорботі та молитві низько схиляємо голови. Нехай Господь дасть рідним сил пережити велике горе. Пам’ять про справжнього оборонця рідної землі завжди буде у наших серцях. Низький уклін захиснику України!» – зазначили у Теребовлянській школі.
«Спочивай з Богом, Женя. Ти був хорошою людиною», – написала знайома Людмила.
Поховали військовослужбовця у Теребовлі.
Вдома на Євгена чекали дружина Марія і син Олександр, якому на момент загибелі тата було 5 років.
