Народився Олександр у місті Мерефа Харківської області. Закінчив місцеву школу. Був майстром із виготовлення взуття. Останнім часом працював у приватній фірмі, яка займається виготовленням ротангу. У вільний час любив рибалити.
Під час повномасштабної війни, у серпні 2024 року, Олександр був призваний на військову службу. Після навчання вирушив на Донеччину. Воював у лавах 81-ої окремої аеромобільної бригади. Обіймав посаду стрільця-номера обслуги 3 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти.
«Мій чоловік був впевненим, сильним, розумним, доброзичливим і люблячим. Він обожнював відпочинок із сім'єю. Любив природу. Цікавився історією. Мав золоті руки, все вмів зробити. Дуже смачно готував. Його коронна страва – плов на вогні. З їжі найбільше любив пельмені, олів'є і вареники», – розповіла дружина Ірина.
Олександр нагороджений медаллю «Учасник бойових дій», а вже посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна в місті Мерефа на Харківщині.
У нього залишилися дружина, син, донька, батьки та сестра.
