Олександр народився 8 вересня 1977 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Проживав у Дніпрі. Закінчив фаховий коледж енергетичних та інформаційних технологій, де навчався на будівельника. Багато років працював на Придніпровській ТЕЦ, а в останні роки – на вагоноремонтному заводі. Захоплювався машинами та гітарою.
«Син був добрим і відповідальним. Завжди приходив на допомогу і ніколи не забував про рідних. Він знав, що я люблю парфуми, і дарував їх на кожне свято разом із букетом квітів», – розповіла мама Валентина Миколаївна.
Після початку повномасштабної війни Олександр служив у 17-й окремій важкій механізованій Криворізькій бригаді імені Костянтина Пестушка, був командиром кулеметного відділення.
«На 45 років Саша зробив собі тату змії на правій руці, а за рік – кольорового вовка на лівій. Він завжди любив вовків – у нього і заставка на телефоні була така, і картина вдома. Раніше я була проти його татуювань, але завдяки ним, його і опізнали», – розповіла мати захисника Валентина Миколаївна.
«Я вдячна Саші за все гарне, що ми мали, особливо – за сина, якого він дуже любив. Вдячна за те, що ми можемо жити, навчатися, виховувати й радіти кожному дню. Низький уклін йому за те, що не злякався, що мав мужність захищати нас. Ми будемо пам’ятати про нього завжди…», – додала колишня дружина.
Поховали захисника в селі Любимівка Дніпропетровської області.
У нього залишилися мама Валентина Миколаївна, батько Юрій Петрович, брат Сергій і син Денис.
