Михайло був родом із села Зоря Рівненської області. Жив у Рівному. Працював консультантом у супермаркеті. На дозвіллі займався футболом.
З 2018 року хлопець присвятив своє життя військовій службі, якою захоплювався з дитинства. Отримав бойовий досвід в ООС, тож з початком повномасштабного вторгнення продовжив разом із побратимами боронити рідну країну від окупантів. Михайло служив у 117-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. Був командиром зенітного ракетно-артилерійського взводу.
«Військовою справою Михайло горів з дитинства. Коли були дітьми, разом обклеювали стіни кімнати військовими плакатами. Останні 6 років життя він віддав військовій службі, чим дуже пишався», – зазначила його рідна сестра Анастасія.
Посмертно Гунька Михайла Володимировича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна в селі Диків на Рівненщині.
У нього залишились батьки та дві молодші сестри.
