Павло був родом з селища Гранітне Житомирської області. Закінчив Малинське професійно-технічне училище №36, де здобув професії тракториста-машиніста, слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водія. Працював машиністом екскаватора на ПрАТ «Пинязевицький кар’єр», звідки був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації повернувся на підприємство, де і працював до вересня 2022 року. У вільний час найбільшим його захопленням були риболовля і «тихе» полювання.
У вересні 2022-го чоловік долучився до лав 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ. Спочатку був водієм, а потім обійняв добре знайому посаду машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно дорожнього взводу інженерно-технічної роти.
За проявлену мужність і успішне виконання бойових завдань був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
«Люблячий, добрий, безвідмовний, гарний господар, сказав – зробив», – так описала загиблого його дружина Людмила.
Поховали Павла в селі Федорівка на Житомирщині.
Вдома на нього чекали мама, дружина і син.
